Перша серійна повністю автоматична коробка передач для легкових автомбілів була представлена у 1939 році в США, хоча роботи велись протягом десятків років. Головною метою розробки трансмісії, що непотребувала участі водія в роботі, було підвищення безпеки на дорогах. Адже керування автомобілями початку минулого сторіччя було набагато важчим, аніж сучасними й елементарне перемикання передач досить сильно відволікало водія від дороги. Керування автомобілями тих років чимось нагадувало управління паровозом й докорінно відрізнялось від сучасних. Наприклад, аби прискоритись на Ford T, було недостатньо просто натиснути на педаль газу. Необхідно було одночасно збільшити кут відчинення дросельної заслонки та змінити кут випередження запалення двома різними підкермовими перемикачами. Це за умови, якщо передача лишалась незмінною. Тож, спрощення керування автомобілем мало сенс.

Масла для АКПП за своїм складом дуже сильно відрізняються від моторних хоча, так само, як і моторні, складаються з базового масла та пакета присадок. Основними функціями масел для АКПП є передача моменту від гідротрансформатора, створення гідравлічного тиску для роботи клапанів коробки передач, змащування та запобігання зносу підшипників і пар тертя, охолодження КПП. Крім того, масла для АКПП повинні мати незмінні в'язкісні та фрикційні властивості у значно більшому, аніж моторні масла, діапазоні температур.

Маслом для перших АКПП було звичайне моторне масло, в яке додавався модифікатор тертя, заснований на сульфуризованій спермацетовій олії (тваринний жир, що отримується з фіброзного спермацетового мішка в голові кашалота). Проблеми з АКПП, викликані помилками при додаванні модифікаторів тертя та заборона на імпорт спермацетової олії, підштовхнули General Motors до створення першого спеціального масла для автоматичних коробок передач – ATF, яке, до того ж, мало кращі низькотемпературні характеристики.

Зародження ATF, Dexron та Mercon
У 1948 році була вперше представлена АКПП з гідротрансформатором. Разом з цим змінились й вимоги до масла та вже у 1949 році GM представив нову рідину ATF Type A, яку у 1957 році змінила ATF Type A Suffix A (TASA). Масла цих двох типів повсюдно використовувались й іншими автовиробниками доки у 1960 році Ford та Chrysler не представили власні специфікації, а GM – специфікацію Dexron із поліпшеними в порівнянні з ATF TASA характеристиками. У 1987 році Ford представив специфікацію Mercon і в тому ж році з'явилось масло, що задовольняло вимоги всіх основних виробників та відповідало стандартам Ford Mercon, GM Dexron II та Dexron III, Chrysler MS 7176 й Toyota T-IV.

Масло, що відоме як Dexron/Mercon, постійно вдосконалювалось та широко використовувалось до другої половини 90-х років, коли Ford, DaimlerChrysler та Allison представили свої оновлені специфікації. Вимоги до масел допусків Ford Mercon V, DaimlerChrysler MS 9602 та Allison TES-295 на стільки відрізнялись, що жодне з масел не могло задовільнити всі вимоги кожного з унікальних стандартів. Подальше вдосконаленя конструкції АКПП, зміна використовуваних матеріалів, поява в конструкціях електронно-гідравлічних блоків та більш точних компонентів вимагали поліпшення низькотемпературних та антиокислювальних властивостей масел, що, в свою чергу, вимагало використання покращених базових масел другої, третьої і навіть четвертої груп.

Сучасні тенденції
У двотисячних роках на ринку з'явились дві основні тенденції створення масел, призначених до застосування у єдиній моделі чи групі моделей АКПП та зменшення витрати пального автомобілів. У 2003 році японські автовиробники заявили про розробку "економічного" масла для АКПП під індексом WS. Зниження витрати пального досягалось за рахунок зменшення низькотемпературної в'язкості масла за збереження решти властивостей на рівні не нижче Toyota T-IV ATF.

На сьогодні збереглась тенденція індивідуальних вимог та допусків до масел АКПП у різних виробників. Деякі з них схожі - в таких випадках виробникам масел вдається створити продукт, що задовільняє вимоги одразу декількох специфікацій. Однак є й унікальні продукти, що застосовується лише у КПП певного типу одного виробника. Крім того, багато автовиробників (наприклад, Mercedes-Benz, Volkswagen) застосвоують власні системи позначення масел АКПП.

Зворотня сумісність
Варто відмітити, що не всі масла для АКПП мають зворотню сумісність - тобто далеко не завжди можна заливати новіший допуск у коробку передач, що вимагає застосування більш старого. Масла, що мають різне маркування всього в одну цифру чи суфікс, можуть досить сильно відрізнятися за своїми характеристиками та властивостями. Працювати коробка передач, звісно, якось буде. Але зовсім не так, як мала б.